Українська
Соціальна відповідальність

Соціальна відповідальність

Подяки Генеральному директору ТОВ «УкрТехноФос» Юрію Павловичу Супрунюку від Командувача військ оперативного командування «Північ», генерала-лейтенанта Колесника І.І.

«За вагомий внесок у зміцнення обороноздатності Збройних Сил України  та надання благодійної допомоги в зоні проведення антитерористичної операції військовим частинам оперативного командування «Північ».

 

 

Подяка Генеральному директору ТОВ «УкрТехноФос» від директора Навчально-виховного комплексу «Рівненський обласний ліцей-інтернат» - за спонсорство і меценатство у підтримці обдарованих дітей та активну громадську позицію на благо ліцею та України. 

 

Подяка Рівненського міського голови Володимира Хомка для Юрія Супрунюка, Генерального директора ТОВ «УкрТехноФос» - за активну благодійну діяльність та спонсорську підтримку у Рівненській області .

 

 

 

“Ми можемо подивитися сепаратистам в очі”

 

Телефоную до координатора групи волонтерів "Допомога армії – Рівне” Вікторії Шинкаренко. Жінка якраз в цей момент знаходилася на передовій. У телефоні чую голоси наших військових, і на мої запитання відповідала не тільки сама пані Вікторія, а й перепитувала дещо у наших мужніх захисників. Саме від неї ми дізналися про настрої наших Героїв у зоні антитерористичної операції та передачу допомоги для тих, хто на передовій.

 

Недарма всі нині погоджуються з тим, що якби не волонтери, то українська армія вже, напевно, припинила б своє існування як така. Адже саме на плечі цих мужніх жінок та чоловіків лягла важка ноша забезпечення тих, хто ціною власного життя боронить Україну.

Вікторія Шинкаренко, координатор групи волонтерів ДАР, постійно інформує про свої поїздки до зони АТО через соціальні мережі. Тим самим збір всього необхідного для захисників відбувається швидше, а також вона ділиться враженнями і настроями з зони АТО. У той момент, коли поцікавилися у пані Вікторії про останню поїздку з допомогою для військових, жінка якраз перебувала на самій передовій.

– Ми бачимо сепаратистів, як на долоні. Через бінокль ми не просто бачимо їх прапор, а можемо навіть глянути в їх очі, – говорить координатор групи волонтерів "Допомога армії – Рівне” Вікторія ШИНКАРЕНКО.

І додає, що наші хлопці у чудовому настрої. Вони всі дотримуються дисципліни, а якщо командир бачить порушення, то таких військових штрафують, щоб це бачили і знали всі. Адже в такій ближній зоні від ворога просто не можна допустити хоч якоїсь помилки.

Про те, що саме передали нашим Героям цього разу пані Вікторія розповідає не сама, на тому кінці слухавки чую, як запитує у хлопців: "Що ми вам привезли?”. І вони самі говорять про те, що на цей раз доправили волонтери.

– Ми радіємо тому, що нам постійно допомагають різні люди, яким небайдужа доля нашої країни і наших військових. Наші хлопці мали негайну потребу в автомобілях. Ми привезли їм їх три, – коментує пані Вікторія. – Під час підготовки до поїздки ми просили допомоги у багатьох. Звернулися і до підприємства "УкрТехноФос”, генеральним директором якого є Юрій Супрунюк, і вони відгукнулися. Допомогли нам придбати броньований автомобіль.

Сам же Юрій СУПРУНЮК, депутат Рівненської облради та генеральний директор групи компаній "УкрТехноФос”, не просто допоміг ДАРу придбати броньоване авто, а і сам поїхав у зону АТО.

– Ми доправляємо допомогу нашим Героям вже не вперше. Цього разу передали броньований автомобіль, який може везти особовий склад вісім-десять людей. Тим самим робити виїзди на розвідувальні операції, – ділиться враженнями Юрій Супрунюк. – А найголовніше, ми поспілкувалися з нашими хлопцями, які мають просто непереможний дух до перемоги. Там солдати від 23 до 60 років… Ви б бачили, які вони дисципліновані, красиві, розумні. І більшість з них добровільно пішли захищати нашу країну, покинувши роботу, бізнес, родину…

Але не тільки авто доправили волонтери. Привезли ще й одяг, смаколики, різні продукти, засоби спостереження, оптичні приціли та телескопи. Допомогу передають не лише українці, у зону АТО доправили посилку навіть з Іспанії.

Волонтери наголошують, що так зване перемир’я зовсім не тішить наших хлопців. А в останні дні обстріли збільшилися в кілька разів.

– Обстріли відбуваються щоденно. Тут не минає й дня, щоб щось не пролітало над головами. Тут миру не помічає ніхто, йде наступ, а наші хлопці мають просто сидіти й чекати, – говорить Вікторія Шинкаренко.

У такий важкий час кожному слід замислитися про те, що війна рано чи пізно закінчиться. Хлопці повернуться з передової, вони будуть ходити з нами одними й тими ж вулицями, дивитимуться нам в очі… І чи не буде нам соромно за те, що ми не допомагали їм, що не дали кілька гривень, що не дістали продуктів чи консервації… Ми ж їм так мало даємо, а вони ж на передовій ставлять на кін найдорожче – своє життя.

 

Ольга ДАНИЛЮК.